A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Тишківська громада
Кіровоградська область, Добровеличківський район

Історична довідка

Територія Тишківської об’єднаної територіальної громади  здавна була освоєна людьми, про що свідчать чисельні археологічні знахідки, найдавніші з яких датуються добою неоліту (VI–IV тис. до н. е.).

Зокрема науковцями були досліджені поселення трипільської культури (IV — сер. III тис. до н. е.), пам'ятки доби бронзи (II тис. до н. е.), кіммерійського (IX–VIII ст. до н. е.), скіфського (VII–III ст. до н. е.) та сарматського (III ст. до н. е. — III ст. н. е.) часів.

У наших степах жили колись трипільці. Біля села Федорівки, в урочищі «Макітра»  та села Михайлівки в урочищі «Балка Куца»  виявлено залишки великого поселення трипільської культури IV–III тисячоліття до н. е.

Проведені археологічні розкопки та  численні знахідки  підтверджують, що вони мали тут тривалий і надійний осідок.  

 Наша територія, зокрема, її північно-західна частина входила до складу земель, на яких за доби бронзи (кінець ІІІ початок І тисячоліття до н. е.) почало формуватися основне ядро протослов'янських племен. Поблизу сіл Показове і Федорівка  досліджено близько 10 курганів-могильників. Мешканцями тут, як вважають дослідники, були прапредки східних слов'ян, про що свідчать предмети їхнього побуту. Це кам'яні ступи, зернотерки,  пестик та глиняний посуд знайдені в урочищі Макітра. Науковці вважають, що там була ціла трипільська майстерня з виготовлення таких комплектів. Цим речам приблизно п'ять тисяч років, що є певним підтвердженням сталого, закоріненого, осілого життя мешканців багатого на чорноземи краю, які з давніх-давен займалися хліборобством.

 На території нашого краю  перетиналися давні шляхи — Чумацький і Чорний, вздовж яких рясніли скіфські могили, що й досі зберігають у собі чимало таємниць.

Різні народи жили або кочували на наших землях, витісняючи або асимілюючи попередників. Побували тут кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, обри (авари), хозари, угри, печеніги, русичі, половці, монголо-татари, литвини, кримчаки.

В часи від 4 ст н.е. в наших краях мешкали (згідно з літописними даними) анти та їх нащадки уличі, яких витіснили або асимілювали печеніги. Пізніше печенігів витіснили половці, а тих — монголо-татари.

У 1362 році між сучасними селами Добрянкою і Тишківкою в урочищі Татарка під орудою князя Ольгерда відбулася перша велика переможна битва з трьома татарськими ханами. З боку русько-литовських сил у ній брали участь загони місцевого боярства з Київщини та Чернігово-Сіверщини, воїни князя Любарта з Волині та князів Коріатовичів з Поділля, тобто, у переважній більшості наші земляки, українці. Саме вони за 18 років до Куликовської битви здолали татар. Перемога Литовсько-руського війська змусила татар відступити до Криму. Але славну битву на Синіх водах російська і радянська історіографії, щоб не порушувати систему імперських світоглядних цінностей, воліли замовчувати, наголошуючи на вирішальному значенні Куликовської битви.

Славна та давня історія нашого краю ще чекає своїх дослідників.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь